Чим виміряти щастя ?

Напевно ви чули про таку річ, як індекс щастя. Погуглите та й подивіться цей список. Сьогодні найбагатші країни (Норвегія, Данія, Ісландія, Швейцарія) займають перші місця по рівню щастя. А взагалі-то чи багато людині треба для того, щоб стати щасливою? І як же бути з нашою країною, де тліє війна, де найнижча серед країн Европи заробітна плата, де процвітає корупція, де Україна в рейтингу щастя займає,  нажаль, аж 132 місце із 155. Далі за нами йдуть такі страни, як Уганда, Чад, Зімбабве, Афганістан та інші країни третього світу. Але знаєте, на що я звернув увагу, передивляючись список країн з індексом щастя. Що там є країни не тільки багаті. Що в перші 100 із 155 "щасливих" країн попали і не дуже, скажемо так, багаті країни. І скажемо так, в тих країнах є теж проблеми і не завжди щастя можно міряти грошима чи рівнем життя. Так як же бути щасливими, незважаючи ні на що? Я поділюся своїм бачення цієї теми. Бути щасливим - це перш за все спокійно приймати життеві випробування і мати вдячне серце. Про це ми читаємо у Святому Письмі, де на прикладі Апостола Павла, Бог показує, що людина, не зважаючи на різні обставини життя може мати мир у душі і рівновагу в серці. Апостол Павло пише:"не за нестатком кажу, бо навчився я бути задоволеним із того що маю......я привчився до всього й увсім: насищатися й голод терпіти, мати достаток і бути в недостачі" ( сокращ. До Філіп'ян 4.11-12).
"Навчився я бути задоволеним із того що маю!"- пише Павло. В нашому недосконалому, щодня мінливому світі, де немає стабільності це повинно стати першим правилом! Навчитись бути задоволеним тим що ми маємо. Я згадую відому фразу першого нашого Президента Кравчука : "Що маємо то маємо.)"- говорив він, не в прості для Українців дев'яності. Вчитись бути задоволеним потрібно для того, щоб прийшов мир у серце та щастя у життя, щоб легше було пережити важкі часи, якщо вони трапляться в нашому житті. Щоб не скаржитися більш, ніж 25 років незалежності про те, які погані  Президенти і як все навколо погано. Пом'ятаю як на початку важких дефіцитних 90-тих  одна бабуся сідала на лавці та щодня скаржилася:" ковбаси нема в магазинах нема, м'яса нема, нема". Я не засуджую ту бабусю бо їй довелось пережити радянський штучний голодомор та всякі експерименти радянської влади. Важкою своєю працею вона заробила собі пенсію, за яку нічого не можно було купити, бо магазини були пусті. Я думаю, що вона взагалі ніколи в житті не була по-справжньому щаслива, бо будувала комунізм в той час, як в Європі та Америці люди просто жили, просто раділи життю. В усі часи жили люди щасливі і такі, хто був незадоволений своїм життям. Все залежить від людини, все залежить від того, що вона вкладає в основу свого щастя.
Я знов повертаюсь до свого запитання : чи багато людині треба, щоб бути щасливою? А  взагалі, може не треба вимірювати щастя рейтингами, а вимірювати його, наприклад, люблячою родиною?Одного чоловіка запитали, що для тебе щастя? Він відповів : "для мене щастя ходити на роботу, а потім повертатись з роботи до своєї сімї де мене люблять і чекають." Це гарна відповідь, з якою не можна не погодитись. Але крім сім'ї, та інших щасливих подарунків, Бог подарував нам ще щось. Універсальну основу щастя на всі часи, для всіх людей на Землі.  І не важливо, багатий ти чи бідний, живеш в Америці або в Бурунді. Біблія говорить, що насправді багато людині не треба щоб прожити це земне життя. "А як маємо поживу та одяг, то ми задоволені будьмо с того." 1 до Тим 6:8. Так само і в молитві "Отче Наш" ми просимо Бога, щоб Він дав насущного хліба на сьогодні. І ми бачемо з вами на прикладі Африканських дітей, як це сьогодні для них особливо актуально, які щасливі вони від того що їм привозять місіонери хліб та одяг. Це  той мінімум, який кожному сьогодні дає Бог. Хліб і одяг це гарно, але не тільки хлібом  єдиним ми будемо жити, але і Словом Божим. Матвія 11:28 

Тому щастя треба вимірювати не рейтингами, не хлібом, не одягом, а Святим Письмом. І шукати шляхи до щастя не людські, а духовні. Тільки те щастя справжнє, яке не руйнується часом. Яке починається в нашому світі і через роки триває в світі іншому. Таке щастя може дати тільки Бог. Щастя тоді, коли ми приходимо до Ісуса Христа і отримуємо спокій. Коли ми дякуємо Бога за вічне життя. Коли ми радіємо як діти незважаючи ні на що. Коли ми любимо ближньго свого. Бо любов - це той дар, який залишиться з нами в вічності, тому що "Любов ніколи не перестає..." 1 до Коринтян 13:8 І хто не любить, той Бога не пізнав, бо Бог є любов! 1 Івана 4:8 Любов і є тим вічним щастям.